09 листопада 2016 року
Завантажити сторінку у pdf форматі
09 листопада 2016 року в День української писемності та мови на базі Музею книги і друкарства України відбулась VII щорічна науково-практична конференція «Українська писмність та мова в манускриптах і друкарстві». В рамках конференції вібулось чергове засідання історико-педагогічних студій за участю професорсько-викладацького складу кафедри педагогіки та психології (модератори: Паламар С.П., заступник директора з наукової роботи, канд. пед. наук, ст. н. співробітник, Іванюк Г.І., завідувач кафедри педагогіки та психології, д. пед. наук, професор, Венгловська О.А., канд. пед. наук, доцент кафедри педагогіки та психології, Січкар А.Д., канд. пед. наук, старший викладач кафедри педагогіки та психології) Матюшинець Я.В., викладача кафедри педагогіки та психології та студентів-студійців Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка.
На конференції обговорювались мовні та книжкові питання. Присутні прослухали доповіді про проект нової української абетки та виготовлення рукописних книжок у Києво-Печерському монастирі, про проблему лінгвоциду української мови в Канаді, про видання творів Івана Франка у фондовій колекції Музею книги і друкарства України.
Науковці Музею провели екскурсію та презентували експозиції виставок «Полотняне письмо». Виставка творів Бориса Михайлова (1959–2015) та «Креативна книга Олени Медведєвої». Значний інтерес у присутніх викликали книжки, створені у різній техніці: вишиті, бурштинові, солом’яні, бісерні, в’язані спицями, різьблені на дереві, мереживні (плетена гачком), м’які (виготовлена із цупкої тканини), гербарні, книга-батик, вербові, шкіряні, книга-будинок, книга-криниця, праска-казка, книга-млин, випалена на дереві.
Студенти ознайомилися із історією виникнення писемності у східних слов’ян; стародруками, рукописними книжками, історико-педагогічними пам’ятками Х–ХVІІІ століття. Долучилися до обговорення внеску персоналій (Нестор Літописець, Юрій Котермак, Павмо Беринда, Іван Федоров) у розвиток української писемності та друкарства, також учасникам засідання було презентовано колекцію букварів та граматок кінця ХІХ – початку ХХ століть.
Родзинкою конференції було те, що кожен книголюб зміг навчитися каліграфії, опанувати мистецтво графіки, виготовити папір чи оздобити обкладинку в імпровізованих майстернях музею.
